10 порад батькам – як допомогти дитині в процесі навчання.

«Існує 2 види стійкої спадковості, які ми сподіваємося передати своїм дітям: один – це коріння, другий-крила.» Х. Картер

1.    Мозок дитини росте до 6 років. В цей час формуються цінні зв’язки в нейронних провідних шляхах, які не утворюються у віці старше 6 років. Ці зв’язки виникають шляхом стимуляції мозку , яка відбувається через органи відчуттів.«Інформація, що поступає через органи відчуттів, стимулює мозок дитини».

2.    Прочитайте книгу ГленнаДомана «Як збільшити розумовий потенціал вашої дитини». Ця книга написана професіоналом, являється класичним посібником для молодих батьків. «Книга допоможе вам зрозуміти всі нюанси, пов’язані з навчанням вашої дитини».

3.    Малюки люблять дізнаватися нове. Все нове для них – це цінна інформація, яка може знадобитися в подальшому житті. «Надайте можливість дитині бачити щось нове і пояснюйте, що вона бачить».

4.    Немає нічого складнішого, аніж вивчення мови. Однак, всі малюки легко освоюють рідну мову. Це відбувається тому,що мозок дитини до 6 років запрограмований на вивчення мови. «Надайте дитині можливість вивчати щонайменше одну іноземну мову, так як це значно розвиває розумові здібності, плюс, дитина отримує в подарунок на все життя ще одну мову. Впевніться, що навчання відбувається систематично і в задоволення дитині».

5.    Дитина може ввібрати набагато більше інформації, ніж дорослий! Купуйте книжки про птахів, комах, квіти і ін. «Беріть їх з собою на прогулянку – побачивши пташку, комаху, квітку, знайдіть і прочитайте про них в книзі разом з дитиною. Це розвага і для вас, і для малюка»!

6.    Дуже важливо хвалити дитину. Похвала необхідна для самоповаги малюка, допоможе зрозуміти, яких дій ви від нього очікуєте. «Завжди хваліть дитину, навіть за найменшу правильно зроблену річ»

7.    Дитяча мотивація - це успіх. Впевніться, що ваша дитина знає про свої успіхи, якими б маленькими вони б не були. «Ваша підтримка і схвалення будуть мотивацією до ще більших успіхів».

8.    Ви – центр всесвіту вашої дитини. Вона повинна довіряти вам, щоб відчувати себе в безпеці. «Завжди говоріть дитині правду. Завжди виконуйте свої обіцянки».

9.    Немає нічого важливішого, ніж емоційна врівноваженість вашої дитини. «Слідкуйте за собою, будьте радісними і повними сил. Це допоможе вам бути врівноваженими і забезпечить комфорт і стабільність дитині».

10.Перші роки життя дитини невимірно цінні. «Веселіться разом з дитиною, любіть її, вчіться разом з нею. Життя – це танець. Танцюйте разом».

Корисніпоради

ЯК НЕ ЗНЕОХОТИТИ ДІТЕЙ ВІД ШКОЛИ

НЕ МОЖНА завищувати вимоги, перевантажувати навчанням, різко змінювати своє ставлення до дитини: поважайте новий статус чада. Ваш син тепер школяр! 

НЕ ВАРТО казати «Ти – школяр, ти мусиш це робити!», бо якщо у першокласника щось не виходитиме, в нього може розвинутися почуття неповноцінності, тривоги… Найголовніше у початковій школі – навчити дитину вчитися. Вона має розуміти серйозність поставлених завдань і навчитися виконувати їх з охотою. 

У перші місяці можна залучати якісь зовнішні фактори: гарна шкільна форма, ранець, ручки, пенали... Видавайте не все одразу, а поступово. Тоді це стане приводом залюбки іти до школи, мовляв, сьогодні я йду з новою ручкою, а завтра ще з чимось… 

ЯК ПРАВИЛЬНО ХВАЛИТИ І СВАРИТИ?

Похвала – потужний стимул для розвитку дитини, вироблення навичок… Хваліть за старанність, але тільки тоді, коли дитина сама докладає зусиль… Не перехваліть, коли їй щось дається легко. Коли школяр виконав завдання – цікавтеся, у який спосіб він досягнув мети. 

А сваріть тільки за скоєне. Але! Ніколи не сваріть кілька разів за одне й те ж. Покарання має бути швидким та одноразовим. Зробив – одразу покарали, проявили невдоволення і забули. Ніколи не кричіть! Ваш істеричний крик – це найгірше покарання. Не кажучи вже про побиття. У жодному разі не бийте рукою (дорослий ніколи не розрахує силу удару), ліпше шльопніть ременем або лозиною… Дієвіше і найправильніше – коли ви відчуваєте наближення отої скандальної ситуації, переключити увагу дитини на якусь справу чи на інший предмет. Приміром: «О, а зробімо з тобою…» чи «Дивись-но, яка іграшка, пташка» тощо… Неадекватну поведінку дитини попереджуйте ігровою формою спілкування. 

«А ТУТ ХЛОП – І ВСЕ РОБИ САМ…»

Часто батьки вимагають від дитини добре вчитися, але відразу змушують самотужки виконувати домашні завдання. Це дуже помилкове рішення. 

Дітям треба допомагати, але не робити завдання за них. Радше пояснити, як розв’язати ту чи ту вправу. Варто вчити самостійності, проте не перекладати всю відповідальність на плечі дитини. 

Успіхи вашого школяра залежать не лише від нього. Спочатку дуже важливі підтримка батьків і вчителів. Дитина адаптується до школи за місяць-півтора. Якщо йдеться про шестирічок, то цей процес може тривати рік. Тому не можна казати школярикові: роби уроки сам. Це йому незрозуміло, він образиться, що з ним гралися-гралися, а тут хлоп – і все роби сам… Завдання батьків – провести процес адаптації до школи якнайменш болісно. Вчити дитину робити уроки самостійно треба так само, як ви вчили його гратися… У першому класі в першому півріччі домашні завдання не мають задавати, а далі ви мусите дивитися, що задали, як дитина це виконує, чи розуміє, що робить. Тільки так навчають бути самостійними. І це відбувається доти, доки дитина не скаже: «Я сама». 

ПЕРШАЧКА ТАК ВАЖКО РОЗБУДИТИ...

Вчасно вкладайте спати, пам’ятайте, що діти й семи-восьми років люблять казку на ніч, щоб їх приголубили. Це заспокоює малюка, допомагає зняти напругу, спокійно заснути. Старайтеся перед сном не нагадувати про неприємності, з’ясовувати стосунки… Якщо дитина добре відпочине, вона й сама вранці прокинеться. Будіть спокійно, дитина має побачити вашу усмішку, почути лагідний голос. Не підганяйте і не смикайте з самого ранку школярика через пустощі… А ще потрібні комфортні умови сну: зручна постіль, свіже повітря у кімнаті…